Набережна Тернопільського озера — як з роками змінюється її вигляд, історія декоративних елементів




Починаючи з періоду від 50 років XXст., вигляд і оформлення центральної набережної Тернопільського озера кардинально змінювався, і зміни ці тривають по сьогодні, щоправда, з роками змінюються наші погляди, стає сучаснішим бачення, разом з цим розробляються все новіші проекти в естетичних та практичних планах, які згодом втілюються в життя.


Найбільшу увагу в плані естетичного вигляду набережної привертає звісно ж те, по чому ми ходимо, на що споглядаємо і до чого доводиться підходити чи проходити повз. Такими елементами є огорожа, плитка-бруківка (чи асфальтне покриття в минулому), лавочки, скульптупні композиції, пам'ятники, ліхтарі, фонтани і решту декоративних архітектурних елементів. Саме це все і зазнає найбільших змін протягом десятиліть, адже чи не найбільше піддається руйнаціям як від погодніх умов так і людського втручання. Те, що має справді значну історичну та архітектурну цінність частіше піддається реставрації і слугує довше, решта замінюється при такій потребі. 

Наявним прикладом є скажімо нова огорожа, яку розпочали встановлювати замість попередньої, що слугувала місту з початку 70-х років.

Тепер замість звичного потрісканого асфальту красується бруківка бордового кольору, дизайн нової огорожі абсолютно відрізняється від попереднього варіанту, проте являється таким же, як і в паркану вздовж дамби Тернопільського озера (там його встановили ще на початку 2000-х років). Сам берег вирішили укріплювати великою кількістю каміння.



Відомо, що ще у 60-х водоймище було огороджене кам'яними габіонами, тобто сама огорожа була кам'яною, натомість насипного каміння позаду неї з водного простору не було, а лиш різкий обрив. Тягнувся цей "кам'яний мур" від сучасного пивного заводу "Опілля" аж до шлюзного мосту, що на масиві "Дружба". На огорожі були встановлені ліхтарі, виготовлені в стилі Сталінського ампиру, які реставрували у 2011 році перед проведенням чемпіонату світового рівня з водомоторних видів спорту, щоправда встановили на протилежній стороні тротуару, а не береговій лінії. Вздовж самої дамби ліхтарі були схожими, але мали певну відмінність (декілька з них теж відновлені, щоправда розташовані ближче пивоварні). Незначну відмінність мав там і "кам'яний забор". 



Неможливо не впомянути і про два ресторани-кафе у спільному архітектурному стилі — "Хвиля" і "Поплавок", які користувалися попитом та були родзинкою міста лише в теплу пору року. 

Перший розташований поруч із головною будівлею та символом міста - Замковим палацом, функціонує і до сьогодні, щоправда кардинально змінивши свій вигляд за рахунок надбудови. Також змінилася і назва закладу за рішенням нового власника споруди. Призначення в основному залишилось тим же (заклад громадського харчування), окрім цього в даних стінах також розташовується дискоклуб та ще декілька розваг аналогічного типу.
Другий — його руїни сьогодні стоять пусткою і наче загубилися серед кущів та дерев на протилежному березі. Влітку, якщо не знати куди дивитися, ви навіть не побачите це прекрасне в минулому, одне з найулюбленіших місць відпочинку, від якого сьогодні залишилися хіба сирі трухляві стіни, що ніби ось-ось розваляться, і звісно ж, пам'ять у старожилів чи то уява в молодого покоління...


Поблизу Надставної церкви знаходився не інакше кажучи — міський порт, символом якого був пам`ятник Герою матросу, що нині розташований на прилеглій території готелю "Чайка".
У 70 роках було розібрано велику пристань суден та споруджено нову гавань на "Дружбі", де нині облаштовано пляж під назвою "БУХТАБАР".



Обновлен 22 сен 2017. Создан 16 июл 2011



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником

Топ Україна, Рейтинг та каталог українських веб-сайтів Каталог веб ресурсів Тернопільщини Безкоштовний каталог сайтів


bomphoto.io.ua ©